14 жовтня

 

 

Опис

  Цього разу ми запрошуємо Вас помандрувати мальовничим Поділлям. Не так далеко від Вінниці, близько 155 кілометрів знаходиться село Буша - джерело історичних фактів, легенд, пам’яток культури і самобутньої природи, що розташоване при злитті річок Мурафа і Бушанка в Ямпільському районі, а в Могилів-Подільському районі ми відвідаємо не менш цікаве місце - європейську пам’ятку духовності й віри Лядівський скельний храм. Цей храм точений легендами, овіяний таємничими подіями. Також на Вас чекає єдиний в Україні палац Вітославських неоготичного стилю поч. XIX століття.

    

   У 18 столітті село Чернятин Вінницької області було власністю родини польського магната Ігнатія Вітославського. Слава про село облетіла Україну завдяки палацово-парковому ансамблю. Будівництво шикарного комплексу почалося з закладки в 1814 році дивовижного парку відомим архітектором Діонісієм Міклером. Парк приголомшує наявністю близько сотні різних чагарників і дерев, таємними стежками і широкими прогулянковими алеями, красивими галявинами і безліччю ставків. У 20-і роки того ж століття починається зведення палацу в стилі неоготики. Господарі звели центральну частину і одне крило. У 1865 році село стає власністю Марії Михайлівни Львової. Вона береться перебудувати замок, додавши елементи ренесансу і класицизму. Тоді ж добудовується друге крило палацу і з`являється ландшафтний парк площею в 31 гектар. 

        

   До наших днів палац зберігся у чудовому стані. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення дає можливість представити атмосферу, що панувала тут два століття тому. Все так же біля входу відвідувачів зустрічають два мармурових лева, а у внутрішніх покоях стоять кам`яні вази, прикрашені міфічними тваринами і ангелами. У вестибюлі палацу склепінчаста стеля прикрашають герби власників і рельєф з квітів і геометричних фігур. Практично не постраждали від часу камін і кахельні печі, вціліли сходи і ліпні розетки. Маленьку каплицю прикрашає портал в готичному стилі, балкон і чарки. Прекрасно збереглися в`їзна брама садиби з емблемою М. М. Львової на них. Сьогодні на території палацу існує аграрний коледж.

       

  Дана місцевість належить до унікальних природних об’єктів Середнього Придністров’я. Особливістю ландшафту є наявність великого каньйону. Крім того, Ви матимете змогу побачити мальовничі витвори природи с. Лядова. Однак перлиною цього краю вважають храм – Лядовський скельний монастир. Саме тут відчувається духовний зв'язок людини з природою, саме тут усвідомлюється головне призначення людини – творити добро.   

      

  Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир знаходиться на лівому березі Дністра, на кордоні з Молдовою. Неподалік у Дністер впадає маленька річка Лядава, поряд з якою розташовано село з однойменною назвою. Історики називають Лядовську обитель дивним пам'ятником загадкового минулого, і відзначають її духовну та культурну значимість протягом більш ніж 1000-річної історії Православ'я на нашій землі.

   Перший і головний печерний храм Лядовського монастиря присвячений в ім'я Усікновення глави Іоанна Предтечі. Із зовнішнього боку цього храму височить величезний монумент - неотесана брила вапняку, яка зверху донизу покрита численними стародавніми написами на різних мовах і різними емблематичними зображеннями, які робилися відвідувачами і паломниками цього монастиря.

   Це можна вважати єдиним відомим нам стародавнім монастирським літописом, що зберігся до наших днів. Внизу під храмом і ліворуч від нього також збереглися древні крипти-кістниці. Другий храм з'єднаний з першим переходом в товщі крейдяної скелі, і присвячений на честь Святої великомучениці Параскеви названої П'ятницею. 

   Третій храм був створений в пам'ять самого засновника цього монастиря, преподобного Антонія, і знаходиться поруч з келією преподобного, з'єднуючись з нею печерним переходом.

   

   А ще Ви матимете чудову можливість оздоровитися цілющими водами джерел, які б'ють прямо зі скель. Ці джерела було переобладнано на спеціальні купальні, які постійно освячуються священиками монастиря. Зазначають, що лікувальні властивості цих джерел зцілюють по вірі не тільки всі захворювання опорно-рухового апарату, але й онкологічні захворювання. Температура води досягає лише 4 С.

   Після відвідин с. Лядова стежки туризму проведуть нас із Вами до ще одного загадкового села - Буша,  яке має багатовікову історію.

  В XII-XIII століттях воно входило до складу Галицько-Волинського князівства, пізніше - до Великого князівства Литовського. Згодом у 1580 році Буша стало частиною  Речі Посполитої і часто піддавалася татарським набігам. З населенням близько двох тисяч людей на початку XVII століття Буша отримало статус міста. Сама назва походить від імені жінки, яка вціліла після знищення печенігами міста Антопіль (стара назв с. Буша). За народними  переказами -  "Буша - бо ж залишилась одна душа".

    

   На теренах цього чарівного села виявлено знаряддя трипільської культури, кераміка черняхівської та інші свідоцтва існування поселення протягом декількох тисячоліть. Місцями село, якому вже більше 700 років, нагадує мальовничі Карпати, куди можна втекти від буденщини і метушні. Крім того, у 2000 році в селі відкрили Державний історико-культурний заповідник «Буша».

   На що ж можна подивитися в Буші запитаєте Ви? По-перше, на “Скельний храм” дохристиянської та християнської епох. На цьому храмі виявили унікальний скельний рельєф, що зображає світове дерево, півня, оленя, і схилену до долу людину. До якого історичного періоду він відноситься, і досі точно невідомо, як невідомо і те, що позначає вирізаний над фігурами таємничий прямокутник.

   Одні розповідають, що це телевізор, такий собі міні-порт для спілкування з прибульцями, типу сучасні технології в минулому. Інші ж стверджують, що це  просто геометрично зображене поле. Цікаво те, що навпроти цього екрану на сусідній скелі є такий отвір, схожий на проектор.  

   Кожному туристу випаде нагода поблукати по руїнах Бушанської фортеці, зруйнованої вщент під час визвольної війни (1648-1654 рр). Замок потрапив в оточення польських військ, і після кровопролитних боїв поляки все-таки проникли всередину, але були підірвані разом з більшою частиною самого замку. Тоді у фортеці  налічувалося шість веж, в кожній з  яких був окремий пороховий льох. Єдина вціліла вежа стоїть на цьому місці донині, але вже перероблена в дзвіницю.

Ми гарантуємо Вам яскраві емоції та незабутні враження!!!