28 квітня

 

Опис

Якщо ви втомилися від галасливого міста. Сірі стіни будинків викликають чорну меланхолію. А мурашники громадського транспорту клаустрофобію. Значить вам час приїхати сюди. У чарівний парк, створений заради кохання... ...кохання одного з найбагатших польських магнатів Станіслава Потоцького до чарівної Софії.

Про цю жінку можна писати романи, здатні затьмарити пригоди Анжеліки. «Прекрасна гречанка», яка за однією з версій претендує на походження зі старовинного грецького роду (за іншою, дочка торговця худобою), побувала за своє життя куртизанкою, звідницею, дружиною і коханкою кількох шляхетних дворян, включаючи Григорія Потьомкіна. Розумниця, красуня, яка за чутками, не цуралася політичних і шпигунських ігрищ.

  

Але головна її заслуга в іншому. Саме Софія, зачарована парком Аркадія, розташованим недалеко від Неборова, тонко натякнула закоханому Потоцькому, що в його уманських володіннях було б непогано влаштувати щось подібне. Так почалася історія Софіївського парку.

  

Потім у цієї пари було багато і доброго і поганого, але свою роль для історії вони виконали сповна. Ще у 1796, в урочищі Кам'янка, інженер Людвіг Метцель приймається за будівництво парку, присвяченого Софії Глявоне (Потоцькою вона стане лише у квітні 1798). Звучали вибухи, стукали кирки робітників, які вирубували у природних скелях майбутні гроти Діани і Каліпсо, організовувалася водна система, рилися ставки, висаджувалися дерева і чагарники. Загалом, тут працювало більше 800 селян. А витрати на будівництво склали 2 000 250 рублів сріблом. У травні 1802 року Софія вже прогулювалася алеями свого «подаруночка до дня народження», точніше іменин. Парку, названого її ім'ям.

Власницею Софіївки, крім Потоцької, побувала ще одна важлива особа. У 1832, після повстання у Польщі і конфіскації всіх володінь Потоцьких, імператор Микола I дарує парк своїй дружині – Олександрі Федорівні. Зараз у Національному дендрологічному парку України «Софіївка», який заодно є науково-дослідним інститутом Національної академії наук України, ви зможете познайомитися з 3323 видами, формами, сортами місцевих і екзотичних дерев і кущів. Якщо вистачить часу, звичайно.

  

 

Софіївці у наш час забезпечений прекрасний догляд. Тут ви побачите дива садово-паркового мистецтва, які радують око вже кілька поколінь. Наприклад, ось цей зелений лабіринт із загадковою назвою «Арборетум імені В.В. Пашкевича».

  

Лабіринт розташований північній частині і названий на честь його творця, відомого вченого-рослинника. Арборетум – це англійський парк. Якраз тут зосереджена найбільша кількість екзотичних рослин, яскравих квітів, що підкреслюють соковиту зелень і продуманість композиції.
Арборетум розбитий у вигляді трикутника, у центрі його встановлено невеликий, але симпатичний фонтан із чашею. Відвідувачі люблять лежати на газонах у цій частині парку та влаштовувати пікніки.
На чималій площі парку – 179,2 га – крім рослинності, є ще багато цікавого, створеного руками людини у співавторстві з величною природою:

-Павільйон Флори.

-Фонтан «Змія».

-Площу зборів.

-Тарпейська скеля.

-Венеціанський місток.

-Грот страху і сумнівів.

-Грот Сцилли.

-Великий водоспад.

-Статуї давньоримських і грецьких богів і героїв.

-Долина Циклопів.

-Підземна річка.

-Граціозні лебеді і кумедні качури у ставку.

І таких «родзинок» у парку більше сотні. Ви ніби занурюєтеся у античність. З головою. І виринати звідти не хочеться. 

Зазвичай місто Умань вважається класикою українського туризму лише через дивовижний парк «Софіївка». Насправді ж тут є що подивитися не лише в парку...

І сьогодні ми пропонуємо ще дещо цікавеньке, а саме відвідати Таємничі підземелля Василіанського Монастиря. Коридорам, трапезним, келіям Василіанського монастиря, що в Умані виповнилося більш як 250 років. Напевно саме тому вони так вражають людей. 

  

Василіанський монастир є однією з найстаріших будівель Умані. Він був побудований графом Потоцьким у 1784 році. На території монастиря була побудована греко – католицька школа. Споруда мала ще й оборонне значення. Стіни – завтовшки метр. У 1832 році будівлю зруйновано і передано у володіння місцевій владі, тут працювали судді. Під будівлею є величезний підвал та мережа підземних ходів, які прокладали в 17 – 18 століттях. За легендами, у цих підвалах гайдамаки заховали скарби і чимало охочих намагалося їх розшукати.Відчути подих старовини та побачити як виглядають уманські підземелля нам допоможе екскурсовод в одязі ченця.

  

А далі, гайда в Майстерню діда Панаса та Тараса, що наповнена позитивом та українськими традиціями. Тут ми зможемо послухати цікаві оповідки діда Панаса, подивитись майстер-клас з гончарства, де сам дід Панас творить чудо з глини, або спробувати самостійно виготовити глечик, кухоль, тарілку тощо.

  

Також матимете можливість при бажанні придбати вже готові керамічні вироби діда Панаса або живописні картини художника Тараса.

 Приєднуйся до нас, щоб побачити Умань по новому!