1 квітня

Опис

Не я б'ю — верба б'є. За тиждень — Великдень. Вербна неділя — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем. В цей день освячується верба і свята церква вшановує славу Ісуса Христа і його в'їзд в Єрусалим. Цього року Вербна неділя випадає 1 квітня, саме в цей день запрошуємо Вас освятити вербу в одній з найвідоміших святинь- Свято-Успенській Почаївській Лаврі разом з ВІКТОРІЯ ТУР.


Почаївська лавра - відома православна святиня, яка щорічно збирає тисячі паломників з усього світу. З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра – найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Україні.

Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архиєпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова.

  

Освятивши вербу в  Свято-Успенськійї Лаврі вирушаємо в сторону Свято-Духівського чоловічого монастиря-скиту, який знаходиться за 3-4км від комплексу Лаври.  

Історія Свято-Духівського скиту йде у часи, коли тут здійснював свої подвиги преподобний Мефодій. На одній з Почаївських гір, пізньої осені 1197р., Мефодій спорудив маленьку капличку,а 1219 р. на вершині тієї гори був закладений монастир з храмом Преображення Господнього. Монастир відрізнявся строгісттю чернечого життя; настоятель обителі Мефодій був для братії прикладом у молитві та праці.

  

Слава святої обителі, овіяної чудесами Богородиці, росла та ширилася, а сам монастир стає центром духовної просвіти на Західній Русі. Тут була заснована богословська школа, а дещо пізніше і друкарня.

Далі вирушаємо до Кременця, а по дорозі зупиняємось на монастирському кладовищі Лаври. На монастирському кладовищі можна оглянути ще одну памятку Почаєва-церкву Всіх Святих(1773-1775рр.),яка свого часу була зведена як цвинтарна каплиця.

Божа Гора це ще одне святе місце, яке знаходиться недалеко від Почаєва .Багато паломників і простих туристів, які приїхали до Почаєва, щоб подивитися його святі місця, обов’язково відвідують Божу Гору . Народні легенди розповідають, що на Божій Горі являлася Богородиця і залишила слід від своєї стопи, а на місці явлення Божої Матері забило чисте джерело з цілющою водою.

На одній з вершин гори є печера в якій розташована молитовня Святої Трійці, на іншій стоїть невелика дерев’яна церковця і печера поблизу з цілющою глиною.

Джерело на Божій горі в наш час виконане у вигляді колодязя, кожен бажаючий може напитися цілющої води з дивного джерела.

  

Продовжуючи нашу екскурсію прямуємо до основної візитки міста - Кременецького замку, який розмістився на горі Бона на висоті майже 400 метрів.  Гора отримала  свою назву на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци.   Ще вона носить назву – Замкова гора.

Замок витримував не одну навалу татарської орди. Неодноразово відбивав напади загарбників. Єдиними,  хто зміг взяти замок було запорізьке військо на чолі з Максимом Кривоносом восени 1648 року.  Після цього замок більше не відбудовували. І наразі міцним стінам, які залишилися до сьогоднішніх днів, доводиться витримувати тільки періодичні заїзди туристів.

  

Богоявленський Кременецький монастир розташований в місті   Кременець Тернопільської області.   Історія монастиря дуже складна і давня, так як пережив він багато чого. Своє існування він почав ще в 1633 році як чоловічий православний монастир, який побудували з дозволу короля Речі Посполитої. При монастирі Богоявлення Господнього були відкриті друкарня, в якій була видана одна з найбільш ранніх церковних підручників «Кременецька граматика», школа і лікарня. За весь час існування монастиря він був і єзуїтській колегією, та Волинської гімназією, і знову став чоловічим монастирем.

З 1953 року монастир став жіночим. Але в 1959 році був уже закритий. З 1990 року почалося відродження монастиря, коли в нього повернули його святиню - ікону Божої Матері. Через рік туди повернулися черниці. У 2001 році ікона була вкрадена невідомими, але через деякий час вона повернулася в храм у вигляді копії. Місцеві парафіяни вважають ікону цілющою.

  

Пам'ятаєте, в казках є жива вода і мертва? Попив живої води – і зцілився. Казки казками, а в житті все буває. Наприклад, джерело праведної Анни у Рівненській області вважають одним з найдавніших резервуарів живої води у всій Україні. Сюди, за 30 км від Почаївської лаври, кожен день з'їжджаються десятки, а в свята – і сотні автобусів. Для чого? Щоб повірити в диво. А в цьому місці Бог проявляє особливо багато чудес і зцілень. Щоб чудо виповнилося, потрібно не так вже й багато: молитва, триразове занурення в крижану воду і віра в Бога.

  

 Цілюща сила вербової гілки  передається людині, й вона протягом року не хворітиме. Освятімо ж її разом!